Дитячі вірші, твори і т.п.

КУ-КУ! КУ-КУ!

- Доброго дня,Зозулечко! – привіталася я з пташкою.

- Ку-ку! Ку-ку! – відповіла Зозулька.

- Я сьогодні на сніданок їла свою улюблену вівсяну кашу. А ти чим снідала?

- Також улюбленою гусінню метелика та мошкою. Було дуже смачно!

- Правда,  сьогодні зранку було прохолодно? – питаю у пташки.

- Так. Я відчула це теж. І вже починаю збиратися у теплу Африку.

- Зозулечко, я буду сумувати за тобою.

- Не сумуй, Ксеніє, навесні я прилечу знову.

- І як завжди будеш підкидувати свої яйця в чужі гнізда?

- Ку-ку! Ку-ку! – відповіла Зозуля і полетіла…

БОНДАРЕНКО Ксенія, 3–Б клас

ДІВЧИНА І СТУМОЧОК

- Привіт, струмочку! Як тебе звуть?

- Мене звуть Дзюркунчик. А тебе як?

- Мене звуть Тетяна. А звідки ти течеш, Дзюркунчику?

- Я течу з лісу, а потім потечу в гори, шукати друзів-струмочків. В мене раніше була подруга Хвилька. Тепер її немає.

- А коли ти знайдеш нових друзів, куди потечеш?

- Я потечу у велику річку, яка називається Дніпро. Ця річка протікає через столицю нашої країни – місто Київ.

- Струмочку, а можна я запущу пароплавчик по твоїх хвильках?

- Звичайно, так!

- Дякую. Бувай Струмочку!

- До побачення, Тетянко!

ПЛЕХОВА Тетяна, 3-Б клас

ПЕРШИЙ ВІРШИК

У малої Галі

Вперше віршик вийшов.

Дівчинка зраділа

Та й мамі показала.

Мама здивувалась

Та й засміялась!                 

РОМАНЮК Яна, 3-Б клас

ПРОЛІСОК

     Люблю я квітку пролісок, адже він перший вісник весни. Навкруги ще зима, а  маленька ніжна голівка у голубому віночку прорізається крізь сніг. Пролісок називають сміливим розвідником. Ось виглянув він із пухнастого снігу. Спочатку довгі гострі листочки, а між них квіточки. Пишається своєю красою. Біліє серед голих дерев, кущів, ніби волошка в житі. Радує пролісок усіх своїм раннім цвітом.

     Люблю я квітку пролісок і люблю я свою рідну школу «Пролісок».

БОНДАРЕНКО Ксенія, 3–Б клас

 ЛИПА

     Моє найулюбленіше дерево – це липа. Коли липа цвіте, то її квіточки приємно пахнуть. Гілочки липи беруть на свято Пресвятої Трійці до церкви.

     Із квітів липи роблять смачний лікувальний та корисний  чай. Одна липа росте біля наших воріт. Вона дуже велика. Кожної весни та літа її краса та аромат  нас дуже тішать.

     Саме за це я найбільше люблю липу!

                                                          ПАЗИНА Уляна, 3-Б клас

ЗА ЩО Я ЛЮБЛЮ БАТЬКІВЩИНУ

     Ще донедавна я не дуже задумувалася над значенням слова Батьківщина. Змалечку знала, що це Україна, і все. Батьківщина – це те місце, де народилася людина, де промайнуло її дитинство. Батьківщина – це рідний дім, де завжди з любов’ю чекають нас наші рідні. Це слово навіть походить від такого рідного “батько”. Батьківщина – це наші друзі і близькі. Я люблю її перш за все тому, що тут живуть люди, яких я люблю і які люблять мене. Моя Україна дуже мальовнича. Тут є і прекрасні гори Карпати та Кримські гори, моря, рівні спокійні степи й величні ліси…

     Україна – це ще й історія народу, її здобутки. Мама казала, що ми маємо чим пишатися. Адже тут жили й працювали такі всесвітньо відомі люди, як поет Тарас Шевченко, композитор Микола Лисенко, відомі вчені Євген і Борис Патони, знаний лікар Микола Амосов, прекрасний актор Богдан Ступка та багато інших. Сьогодні Україну прославляють своїми здобутками брати Клички, співачка Руслана…

     Я дуже хочу побачити Італію і Францію. Хочу з’їздити до Австралії і Америки. Мрію відвідати Бразилію, Канаду і Нову Зеландію. Сподіваюся, що я відвідаю ці та інші країни, насолоджуватимуся їх красивими краєвидами, архітектурою. Але упевнена, що з будь-якої країни світу, як би там не було гарно, я б повернулася додому, до своєї України. Тут мене чекають. Тут усе моє життя. Іншої Батьківщини мені не треба. Навіть народна мудрість гласить: “Всюди добре, а дома найліпше” або “де рідний край, там і під ялиною рай”.

МАКАР Ольга, 3-Б клас

КНИГА – ЦЕ ДЖЕРЕЛО ЗНАНЬ

     - Я сьогодні вже дочитую оповідання Всеволода Нестайка. Дуже цікаві! А ти що читаєш? – запитав Василько.

     - Та… А навіщо читати? – відповів Петрик.

     - Хіба так можна казати?

     - Канєшно. Який толк від цих книг? Тільки час витрачаєш. Краще подивитися телик і погратися з друзями.

     - Книги повчають, розважають. Читаючи їх, ти поринаєш у подорожі цікавими країнами, немов сам стаєш учасником захоплюючих пригод, неймовірних історій…

     - То саме я можу сказати про телик, і не треба тратити час на книги, – відвовів Петрик.

     - Якщо ти замітив, я таких слів не вживаю. А все тому, що я читаю книжки. Книги мене навчили правильно висловлюватися. Вони не тільки відкривають нам невідоме, а й учать нас бути чесними, добрими, працьовитими, любити рідних, поважати людей. Якщо будеш багато читати, то будеш багато знати, і вмітимеш про все це з легкістю розказати іншим. Книга розвиває розум і мовлення. Не дарма ж народна мудрість каже: “Книга – це джерело знань”.

      – Кльово ти сказанув! Я тоже так хочу! Ой, теж так хочу, – відповів Петрик.

     Василько пішов у свою кімнату і виніс Петрикові кілька книг.

     - Вибирай собі будь-яку. Вони всі цікаві.

     - А можна, я всі візьму? – запитав Петрик.

     - Авжеж, – відповів Василько.

     Отак Петрусь зрозумів, що книга повчає і розвиває людину.

МАКАР Ольга, 3-Б клас

ЩО РОЗПОВІЛА МЕНІ КРАПЛИНКА

     Був літній теплий день. Сонечко сховалося за хмари й почався дощ. І раптом кап! З неба прямо на долоню мені впала краплинка. Я запитала її: “Хто ти?” А вона мені у відповідь: “Краплиночка”.

     - Теба так звати? – спитала я.

     - Авжеж.

     - А звідки ти взялася.

     - Я прилетіла здалеку.

     - Розкажи, будь ласка, про свою подорож.

     - До того, як прилетіти до тебе, я побувала в Англії, Бельгії, Данії, Голандії…

     - Ого! Нічого собі! А де тобі сподобалося найбільше?

     - В Англії. Там часто йде дощ, а тоді я можу спілкуватися з людьми.

     - Як з тобою цікаво!

     - Ой лишенько! – крикнула Краплиночка. – Виходить сонце! Мені треба на небо…

     - А ти прийдеш?

     - Звичайно, так. Чекай на мене, коли будуть починатися дощі. Я капну тобі на долоню…

МАКАР Ольга, 3-Б клас

КАЛИНА

     Під моїм вікном росте кущик калини. Він ще молодий невисокий і дуже гарний.

     Весною вбирається в темно-зелене вбрання, а пізніше в білосніжний запашний цвіт. Квіточки такі ніжні, що їх можна порівняти з нареченою у фаті незвичайної краси.

     Восени калина вбирається в багряне вбрання. Достиглі ягоди важкими кетягами звисають до земліненаче про щось хочуть поговорити з нею.

     Взимку червоні ягоди мов ліхтарики на білому тлі. Настрій піднімається, коли дивишся на цей чудовий кущик на фоні зимового спокою.

     Калина не тільки окраса природи, лікарська рослина, але ще й символ нашої країни.

МЕЛЕШ Юлія, 3-А клас

МОЯ МРІЯ

      Наша сім’я любить подорожувати. Відвідали багато куточків нашої країни і побували за кордоном: в Словенії, Угорщині, навіть у Греції. Насолоджувались красою відвіданих міст. А тепер моя мрія відвідати Париж, Дісней ленд. Цю казкову країну дитячих мрій. Мрію зустрітись з героями улюблених мультфільмів, покататись на різноманітних атракціонах.

     Мрія може здійснитись. але для цього треба гарно вчитися, а родина допоможе у її здійсненні.

ЧУХРАЙ Ольга, 3-А клас

ДАРУНКИ ОСЕНІ

     Осінь. Ця чудова та щедра пора року приносить людям багато дарунків. Різноманітні овочі та фрукти наповнюють поля та сади. Люди радіють багатим врожаєм.

     Мчать по дорогах вантажівки, а в кузовах виблискує добірна картопля, головата капуста. Солодкі яблука, наче кольорові кульки, червонощокі помідори та зелені огірочки чекають на свою чергу для відправлення у різні куточки нашої країни.

     Восени люди готуються для наступного урожаю. Вносять добрива та засівають поля озиминою.

     Осінь – чудова пора року!

МАЛЬОВАНИК Юрій, 3-А клас